Міжнародному логістичному центру в Херсоні бути

26.10.2018

Саме таке рішення було прийнято за підсумками наради, проведеної 26 жовтня в Клайпедському морському порту.

Ініційований до створення міжнародний коридор багатостороннього співробітництва, який спочатку повинен був спиратися на, визначені в якості ключових, морські порти - Клайпеди, Херсона, Трабзона, - за фактом почав свою реалізацію всупереч поки так і не стартувавшому процесу реформування Херсонського морського торгового порту (далі - ХМТП). Очікувана роль каталізатора розвитку співпраці, яка відводилася саме цим портам, виявилася загальмованою в кабінетах Міністерства інфраструктури України (далі - МІУ) та його структурах. Але те, що почався процес реалізації ініціативи на рівні суміжних проектів (підписання договорів про партнерство між Херсоном і Батумі, Херсоном і Клайпедою, організація і розвиток співпраці в сферах спорту, вищої освіти, культури, комунального господарства), продемонструвало перспективність і важливість заявленого курсу на створення і розвиток міжнародного коридору співпраці від берегів Каспійського моря (м.Клайпеда) - через Білорусь до західного і східного берегів Чорного моря (м.Херсон та г.Трабзон) через Грузію і Азербайджан до західного і східного берегів Каспійського моря (м.Баку та м.Туркменбаши).

Але як бути з розвитком базових, опорних вузлів співпраці - морськими портами? У зв'язку з відхиленням МІУ ініційованого Херсонською міською владою і підготовленого групою литовських і українських фахівців проекту реформування і розвитку ХМТП з використанням моделі державно-приватного партнерства, яким в міністерських кабінетах визначать напрямок його розвитку?

На ці та ряд інших питань, пов'язаних з прийняттям оптимальної моделі співпраці і планів дії на найближчі два роки, в конференц-залі Клайпедського морського порту намагалися знайти відповідь представники керівництва цього порту Артурас Друнгілас і Даля Гун, генеральний директор консолідуючих партнерський проект від України - ГК «Содружество» Віктор Попов, офіційний представник компанії, в управлінні якої знаходяться морські порти Трабзона, Магадішо, Конакрі Угур Ероглу, заступник голови TUID Алі Булут, голова правління групи компаній «KAMINERA» Арунас Тума, Посол з особливих доручень Департаменту зовнішніх економічних зв'язків і політики економічної безпеки Міністерства закордонних справ Литовської Республіки Гвідас Керушаускас, радник департаменту експорту та інвестицій Міністерства економіки Литовської Республіки Рімантас Шегжда, керівник литовської групи фахівців, що розробляли проект реформування і розвитку ХМТП з ініціативи Херсонських міських властей Алгис Латакас та члени правління Балтійсько-Чорноморського економічного форуму.

Залишаючись в заручниках невизначеності очікування рішення Міністерства інфраструктури України щодо направлення розвитку, яке буде визначено для ХМТП, спираючись на презентовану залученими структурою МІУ (Адміністрацією морських портів України) міжнародними консультантами обрану для ХМТП роль в якості нішевого порту, що не задіяний у міжнародних транспортних коридорах, було вирішено не чекати міністерських рішень, розпочавши реалізацію партнерських програм, на даному етапі, без участі ХМТП.

Загальним завданням було визначено створення в Херсоні єдиного міжнародного логістичного центру з розміщенням його операційних служб на базі наявних площ бізнес-центру ГК «Содружество». У функціях даного центру передбачається надання допомоги по організації відправки і отримання вантажів вантажоодержувачам і вантажовідправникам, розташованим в будь-який з областей України, з використанням потенціалу і можливостей морських портів Клайпеди, Трабзона, Магадішо, Конакрі, партнерських стивідорних компаній, зокрема, працюючій в Клайпедському морському порту групи компаній «KAMINERA» (в її складі: одна з найбільших стивідорних компаній порту, що є оператором трьох причалів, компанія №1 в Литві по організації переміщення вантажів залізничним транспортом, компанія, в сферу послуг якої входить фрахтування, швартування, агентування суден). Фактично, єдиний міжнародний логістичний центр, який створюється в Херсоні, буде представляти інтереси і можливості всіх партнерів-учасників (згаданих вище портів і стивідорних компаній).

Під час наради було відзначено: з одного боку - важливість і перспективність стартуючого проекту, з іншого боку - значну необхідність часу на підготовчі процедури (юридичні та організаційні), формування оптимальних логістичних моделей-пропозицій, забезпечення їх ефективної роботи. Була відзначена і необхідність аналізу потенційних можливостей і потреб місцевого бізнесу на територіях міст і країн портів-партнерів для надання стимулюючої допомоги по організації спільних бізнес-проектів.

А що ж Херсонський морський порт? Учасники наради розуміють, що, з одного боку - зберігається невизначеність з можливим прийняттям з боку МІУ моделі реформування і розвитку ХМТП, відображених в підготовленому литовськими і українськими фахівцями, з ініціативи Херсонських міських властей, проект, з іншого боку - наявністю ризику прийняття Міністерством інфраструктури України рішень з прийняттям моделі розвитку порту, яка не дозволить йому ефективно працювати в якості одного з основних ланок цього міжнародного партнерського проекту. При цьому, сам факт вирішення створення єдиного міжнародного логістичного центру саме в Херсоні свідчить про віру в те, що на одному з етапів його реалізації, Херсонський морський торговельний порт зможе стати його повноправним і ефективним учасником.