Підтримка ініціативи Херсона та Литви розширилася до берегів Каспію
16 лютого на території Посольства Грузії в Україні було проведено чергове обговорення, підготовленого фахівцями Литви і України, проекту здійснення державно-приватного партнерства з «Модернізації об'єктів портової інфраструктури Херсонського і Скадовського морських торговельних портів і їх ефективного розвитку», поданого 8 листопада 2017 року на розгляд Міністерства інфраструктури України групою компаній «Содружество».
Про актуальність і перспективність даного проекту, свідчать нові ініціативи та спільні проекти, які з'являються в процесі його обговорення. Однією з них, народженої під час обговорення проекту в січні поточного року на території Посольства Туреччини в Україні, стала пропозиція створити новий транспортний коридор: Клайпеда - Білорусь - Херсон - Трабзон - Грузія - Баку з виходом через Каспійське море до центрального транспортному коридору «нового шовкового шляху».
Зацікавленість участі в реалізації цієї ініціативи, висловлена представником Посольства Білорусі в Україні, її схвалення в Туреччині перевело його в стадію технічної відпрацювання, спрямованої на забезпечення ефективної роботи (1 лютого з цією метою було проведено нараду в Міністерстві транспорту Туреччини). Все це свідчить про зацікавленість проектом з боку країн учасниць.
Обговорити подальші кроки по створенню згаданого транспортного коридору і нові перспективи, які він надає для країн Балтійського, Чорноморського і Каспійського морських басейнів прийшли Посли та представники Посольств в Україні: Азербайджану, Білорусі, Грузії, Казахстану, Таджикистану, Туркменістану, Туреччини, Консульства Литви. Прийняли участь в обговореннях: Генеральний секретар ГУАМ Алтай Ефендієв, заступник Міністра інфраструктури України Віктор Довгань, представник Міністерства фінансів України Любов Борисенко, Народний депутат України Микола Паламарчук, голова Херсонської обласної державної адміністрації Андрій Гордєєв, мер міста Херсона Володимир Миколаєнко, мер міста Скадовськ Олександр Яковлєв, в.о. директора ДП «Херсонський морський торговельний порт» Олександр Сухін, представники науки та бізнесу з різних країн Європи і Азії.
Грузія заявляє про зацікавленість приєднання до проекту
У своїй вступній промові, один з ініціаторів проведення презентації та обговорення проекту на території Посольства Грузії в Україні, Надзвичайний і Повноважний Посол Грузії в Україні Гела Думбадзе повідомив про повну підтримку з боку Грузії як ініційованого до створення нового транспортного коридору, в якому передбачається задіяти українські морські порти Херсона і Скадовська, так і підготовленого фахівцями Литви і України проекту модернізації та ефективного розвитку Херсонського і Скадовського морських торгових портів, в процесі реалізації запропонованої моделі державно-приватного партнерства. «В єдності наша сила і перспективи спільного розвитку, ми повністю підтримуємо цю ініціативу і сам проект, розглядаючи їх як свої», зазначив пан Посол. Було відзначено, що підписані, ще на стадії обговорення проекту, меморандуми про співпрацю між, координатором проекту - групою компаній «Содружество», Міжнародним контейнерним терміналом міста Батумі і одним з лідерів в Грузії з організації переміщення вантажів наземним, морським і повітряним транспортном - компанією TRANSFOR GROUP (ефективно працює на цьому ринку з 1996 року) свідчать як про важливість самого проекту так і про здатність ініціаторів до його ефективної реалізації. Спеціально для участі в презентації проекту прилетів з Тбілісі генеральний директор компанії TRANSFOR GROUP Георгій Мчедлішвілі. Він зазначив, що авторитет і висока репутація ГК «Содружество» стали однією з основних аргументацій для його компанії взяти активну участь в його реалізації, гарантуючи забезпечення якості та дотримання термінів переміщення вантажів по території Грузії.
Надійні мости співпраці, створювані ініційованим проектом, об'єднуючи міста і країни, свідчать про його геополітичну важливість. Черговим свідченням цього факту стало підписання, в процесі проведення даного презентаційного заходу, широкомасштабного договору про партнерство між містами Херсон (Україна) і Батумі (Грузія). Один з центральних державних телевізійних каналів Грузії розповівши про проведений захід, наголосив на важливості ініційованих проектів.
Без реформування Херсонського і Скадовського МТП ініціатива створення нового транспортного коридору залишиться тільки на папері
В якості базового проект ТЕО здійснення державно-приватного партнерства (ДПП) по «Модернізації об'єктів портової інфраструктури Херсонського і Скадовського морських торговельних портів і їх ефективного розвитку», підготовлений групою експертів з Литви та України, був взятий не випадково. У Литві та Туреччині, по морським портам Клайпеди і Трабзона, були ефективно реалізовані схожі моделі ДПП. Уважно був вивчений запропонований проект і в Грузії. Крім того, одним з основних факторів була вказана здатність ГК «Содружество», яка ініціювала внесення проекту на розгляд Міністерством інфраструктури України, його реалізувати.
Для більш предметного обговорення наявних перспектив проекту та ініційованого в рамках його реалізації транспортного коридору, генеральний директор ГК «Содружество» Віктор Попов і керівник групи експертів-розробників проекту доктор економічних наук, професор Ірина Запатріна коротко нагадали присутнім основні положення проекту, механізми його реалізації та очікуваний економічний та соціальний ефект.
Розбіжності в пріоритетах або ситуативне непорозуміння?
Досить бурхливі дебати викликав виступ заступника Міністра інфраструктури України Віктора Довгань, який висловившись на підтримку ініціативи створення нового транспортного коридору: Клайпеда - Білорусь - Херсон (Скадовськ) - Трабзон - Грузія - Баку, акцентував увагу на важливість визначення величини концесійного платежу при передачі Херсонського МТП в концесію. Крім того, Віктор Миколайович звернув увагу на необхідність внесення змін до чинного «концесійного» законодавства.
Апелюючи заступнику міністра, Ірина Запатріна звернула його увагу на те, що пріоритетність концесійних платежів розглядається при реалізації моделі державно-приватного партнерства по високоприбуткових об'єктах, до яких ні Херсноскій, ні тим більше Скадовський порти не відносяться. З чотирьох морських портів Херсонської області - Генічеський припинив своє існування, портопункт Хорли не функціонує, Скадовський морський порт на межі зупинки, Херсонський - демонструє тенденцію падіння обсягів оброблюваних на рік вантажів. Що ж стосується чинного законодавства, то запропонована проектом модель державно-приватного партнерства може бути реалізована, спираючись на положення Закону України «Про державно-приватне партнерство».
Досить детально спробувала пояснити загальновідомі принципи державно-приватного партнерства, присутня на презентації, декан факультету економіки і права Національного транспортного університету, доктор економічних наук, професор, провідний фахівець в сфері розвитку транспортної інфраструктури України на принципах державно-приватного партнерства Наталія Бондар. Наталія Миколаївна досить детально розклала по поличках основні принципи державно-приватного партнерства, які повинні знати студенти перших курсів. Зокрема, крім міжнародного досвіду ефективної реалізації подібних моделей, було акцентовано на аксіомі пріоритетності величинам планованих інвестицій приватного партнера та економічного ефекту від експлуатації реформованого об'єкта. При цьому було запропоновано звернути увагу на ті планові показники від реалізації проекту, у вигляді очікуваних податків до бюджетів різних рівнів, соціальний ефект, економічний ефект від суміжних проектів, які будуть з'являтися і розвиватися. Дані прогнозні показники, презентовані розробниками проекту, свідчать про колосальні вигоди, які отримають від реалізації запропонованого проекту, як місцеві територіальні громади так і держава.
Здивувала позиція заступника міністра інфраструктури і представника торгово-промислової палати Грузії, професора Георгія Сігуа, який досить емоційно говорив про те, що даний проект, враховуючи рівень його міжнародної підтримки, ключівую роль в створюваному новому транспортному коридорі, вже має велике геополітичне значення, що мають розуміти в Кабінеті Міністрів України.
Ключова роль часового чинника
Звертаючи увагу на відкритість Міністерства інфраструктури України, Віктор Миколайович Довгань, також повідомив, що, спираючись на підписаний договір з ЄБРР, в рамках цих домовленостей, виділяється близько 1 млн. євро. У Міністерства інфраструктури України є намір залучити міжнародних експертів для підготовки ТЕО по передачі Херсонського морського торгового порту в концесію. Перед цим за гроші Світового банку групою міжнародних експертів була проведена аналогічна робота і підготовлено попереднє ТЕО по передачі Херсонського МТП в концесію. Однак результати згаданої роботи в Міністерстві інфраструктури України, обґрунтовано, визнали не реалістичними і використовуватися не планують. Згідно з озвученими Віктором Миколайовичем прогнозами, на підготовку за виділені гроші ЄБРР ТЕО, з конкурсною документацією, положенням про конкурс та проведення самого конкурсу з передачі Херсонського МТП в концесію піде близько 1,5-2 років.
Дане бачення і визначена пріоритетність дій, озвучена заступником міністра інфраструктури, м'яко кажучи, дуже здивували присутніх.
Маючи готовий проект, підготовлений фахівцями Литви і України, схвалений і підтриманий в країнах-партнерах, з готовністю прийняття участі в його реалізації, проект, схвалений місцевими органами влади який дає можливість підготовки і проведення, на базі запропонованої ним розрахункової моделі, відкритого конкурсу, представник міністерства оголошує наміри відкату в вихідну точку.
Дана позиція не тільки здивувала присутніх дипломатів і представників бізнесу країн-партнерів але і викликала певне обурення у голови Херсонської ОДА Андрія Гордєєва і мера Херсона Володимира Миколаєнко. Керівники області та міста не тільки акцентували увагу на необхідності пріоритетності сумарному економічному і соціальному ефекту від реалізації проекту але і необхідності підготовки та проведення в максимально стислі терміни відкритого і незаангажованого конкурсу з визначення приватного партнера для реалізації, згідно запропонованого проекту, моделі державно-приватного партнерства. При цьому виділені кошти ЄБРР можна було б використовувати для інших цілей, частково направивши на підготовку і проведення самого конкурсу.
«Якщо передбачається чекати 1,5-2 роки до моменту початку фактичного реформування Херсонського морського порту, то напевно нам варто вже зараз розглядати варіанти альтернативного використання земельної ділянки, яку використовує морський порт, наприклад під житлове будівництво», відзначили Андрій Гордєєв і Володимир Миколаєнко. В даному, саркастичному висловлюванні, простежується оцінка «логіки» дій в київських коридорах влади. З огляду на фактичний стан Херсонського, а тим більше Скадовського, морських портів, за згадані 1,5-2 роки вони можуть або припинити своє існування, або стати остаточно не конкурентними.
Повністю корелювало з думкою розробників проекту, їх партнерів та керівників Херсона та області, виступ генерального секретаря ГУАМ (організація, що об'єднує чотири країни: Грузію, Україну, Азербайджан і Молдову) Алтая Ефендієва. Відзначивши великий транзитний потенціал України, він звернув увагу на перспективи розвитку транспортних коридорів по переміщенню вантажів, в яких можуть бути задіяні морські порти України. В існуючих і передбачуваних до створення транспортних коридорах до цього ні Херсонський ні Скадовський порти не фігурували. Ініціатива створення нового транспортного коридору: Клайпеда - Білорусь - Херсон (Скадовськ) - Трабзон - Грузія - Баку, до того ж з урахуванням тієї підтримки і готовності участі, яку висловлюють країни-партнери України, має дуже хороші перспективи на життя і відкриває дуже великі можливості в регіонах, через які він буде проходити. При цьому, крім виходу на Китай, дуже активно себе почали вести таки країни як Іран і Індія, які також необхідно розглядати як дуже перспективних партнерів. При цьому, «дуже важливим є фактор часу. Найменше зволікання може остаточно залишити поза процесом порти Херсона і Скадовська», зазначив Алтай Ефендієв. Ця експертна думка генерального секретаря ГУАМ є беззаперечною. Зокрема, для реалізації міжнародних проектів зі створення транспортних коридорів, альтернативою українських чорноморських портів цілком може бути порт Констанца (Румунія), в який можуть піти транзитні вантажі, що переміщуються з Ірану і вантажі, що йдуть через Туреччину.
У всіх країн, що знаходяться в стадії військового конфлікту, проблеми із залученням іноземних інвестицій
Позитивно оцінив ідею створення транспортного коридору Посол Азербайджану в Україні Азер Худієв. Відзначивши, що Азербайджан має хорошу транспортну інфраструктуру, порти на Каспійському морі в м.Баку та сучасний, нещодавно побудований порт в с.Алят, розвинену залізничну мережу (в тому числі введений восени минулого року міжнародний з/д проект БТК, який з'єднав залізницею Баку з Тбілісі і турецьким містом Карс). Запропонований проект нового транспортного коридору цікавий і перспективний, Азербайджан також зацікавлений активно взяти участь в його реалізації, тому що подібні проекти повинні сприяти розвитку економік країн-учасників.
Що стосується проекту ДПП по Херсонському і Скадовському морським торговельним портам, то Посол Азербайджану зазначив, що всі країни, що знаходяться в стадії військових конфліктів, мають великі складнощі із залученням іноземних інвесторів для участі. Дана констатація пана Азера Худієв зайвий раз підкреслила важливість і ключову роль базового-внутрішнього інвестора. Подібна думка не нова. Аналогічно висловлювалися представники і інших країн про готовність участі в реформуванні і розвитку Херсонського і Скадовського морських портів, тільки за умови якщо базовим буде внутрішній інвестор, який візьме на себе більшу частину передбачуваних до внесення інвестицій. Такий акцент Посла Азербайджану свідчить про об'єднуючої ролі ГК «Содружество», яку цей ініціатор проекту обгрунтовано готовий взяти на себе, що є дуже важливим для успіху самого проекту. При цьому спираючись на авторитет і репутацію компанії як всередині країни так і за її межами цілком можуть стати обгрунтованим стимулом приєднання до проекту і представників Азербайджанського бізнесу. Слід зауважити, що оцінивши важливість і перспективність ініційованого до створення нового транспортного коридору і ключову роль в його ефективній роботі портів Херсона та Скадовська, Посол Азербайджану в Україні озвучив намір вже навесні цього року відвідати Херсон і Херсонську область.
Скадовський морський торговельний порт - зникнути або ефективно працювати?
Наприкінці заходу виступив мер Скадовська Олександр Яковлєв, який наголосив на історичній ролі морського порту, завдяки якому з'явилось на мапі і місто Скадовськ. Звернувши увагу на дві складові майбутнього успіху і розвитку міста - порт і розвиток курортної інфраструктури, Олександр Юрійович позитивно відгукнувся щодо виписаних в проекті окремих розділів координації дій керівництва порту з міською владою і територіальною громадою, яке передбачене проектом створення єдиного логістичного центру і координуючого органу управління Херсонським і Скадовським морськими портами з намірами перерозподілу вантажопотоку між портами, в залежності від сезонності, з метою усунення ризиків мінімальної загрози курортному сезону від роботи порту. Альтернатива повної невизначеності і пасивного спостереження за тим, як Скадовський порт вмирає, яку зараз демонструють з Києва - ентузіазму у скадовчан не викликає.
