Створення міжнародного коридору ефективної співпраці

30.09.2020

VII Балтійсько-Чорноморський економічний форум 25 вересня 2020 р. приймала Україна (м. Херсон). Винесенні для обговорення питання було розглянуто на трьох секціях, проведених на території Херсонської державної морської академії.

Секцією, яка розглядала питання з’єднання інших базових тем, що обговорювались під час проведення VII Балтійсько-Чорноморського економічного форуму, мала назву «Транспортна логістика та створення міжнародного коридору ефективної співпраці». З однієї сторони, реалізація планів, пов’язаних з об’єднанням зусиль країн Європи та Азії щодо створення «поясу економічної безпеки» неможливе без транспортно-логістичної мережі, яка ефективно працює. З іншої сторони, для ефективної реалізації зазначених планів необхідні фахові кадри та використання сучасних наукових розробок, що підштовхує до необхідної активізації міжнародного співробітництва в галузі вищої освіти та науки. 

В роботі секції взяли участь:

  • Лейла Батирбекова – заступник генерального секретаря Асоціації Транскаспійський міжнародний транспортний маршрут;
  • Серік Ахмєтов – генеральний директор морського порту Курик (Казахстан);
  • Матеуш Франкевіч – керівник проектів розвитку морського порту м. Гдиня (Польща);
  • Сергіюс Тихоміровас – комерційний аташе Посольства Литовської Республіки в Україні;
  • Дмитро Жмінько – голова ради директорів U-PORT GROUP;
  • Віктор Соха – директор компанії «Дніпро Карго» (Україна - Великобританія).

Під час свого виступу та презентації Асоціації ТМТМ, до складу якої входять представники з 8 країн Азії та Європи, Лейла Батирбекова, зокрема сказала, що значний відсоток вантажів, які переміщуються маршрутами ТМТМ, припадає на експорт з Казахстану та транзитні вантажі з Китаю. Налагоджена мережа маршрутів та чітка взаємодія партнерів, дозволили транспортній мережі ефективно працювати і під час COVID-19.

«Слід сказати, що Казахстан займає активну позицію на рівні ООН та очолює групу країн, які не мають виходу до моря. Маючи свої порти на Каспії, Казахстан теж не має виходу до «великого моря» та до океану, активно розвиваючи міжнародне партнерство в мультімодальних перевезеннях».

Зі свого боку, генеральний директор морського порту Курик Сєрік Ахмєтов детально зупинився на перспективах розвитку не тільки порту Курик та ситуації в акваторії Каспійського моря, але і на факторах, які впливають на розвиток партнерства в транспортно-логістичній галузі. Було зазначено на важливості розвитку Азійсько-Європейського партнерства де, в сегменті переміщення вантажів, Україна може стати своєрідним хабом між Європою та Азією.
Достойним уваги є також досвід ефективного партнерства Казахстана (зокрема порта Курик) та Туркменістана (порта Туркменбаші та компанії «Туркмен Міллі Логістик»), які розташовані на одному березі Каспійського моря та відпрацьовують моделі переміщення вантажів за своєрідними «трикутниками» - Туркменбаші-Курик-Махачкала, Туркменбіші-Курик-Баку.

Значні перспективи ефективної участі в реалізації міжнародного партнерського коридору від східних берегів Каспійського моря до Балтики розкрив керівник проектів розвитку морського порту м.Гдиня (Польща) Матеуш Франчеські. Порт Гдиня, який активно розвивається, щоденно забезпечуючи, зокрема, переміщення вантажів з Скандинавськими країнами, продовжує інвестувати значні кошти в розвиток портової інфраструктури. Проводяться роботи з оновлення залізничних шляхів. Серед основних інвестиційних проектів, як зазначив Матеуш Франческі, слід виокремити найбільш масштабний, що пов’язаний з будівництвом "зовнішнього порту", та розрахований до 2028 р. Не менш важливим є будівництво ще одного паромного терміналу, яке планується завершити до середини 2021р. та, після вводу в експлуатацію якого, порт Гдиня має всі шанси стати одним з лідерів на Балтиці у паромному перевезенні вантажів. 
Комерційний аташе Посольства Литовської Республіки в Україні Сергіюс Тихоміровас акцентував на важливості зв’язки морського порту Клайпеди та Литовської залізниці. Сподіваючись на розв’язання внутрішньої ситуації в Білорусі, він акцентував на значні перспективи подальшого розвитку контейнеровозу «Вікінг», який поєднує порти України з портом Клайпеда, та має перспективи бути продовженим від портів Одеської області до м. Херсон.

Окремо, під час дискусії, зупинились на значних перспективах України та необхідності виконання «домашнього завдання», з метою удосконалення роботи Укрзалізниці та спроможності забезпечити фідерне паромне сполучення з портами Грузії.