Погляд з України: Узбекистан, беручи головування в ОЕС, пропонує конкретні плани для забезпечення сталого розвитку

Передруковано з офіційного інформаційного сайту Міністерства закордонних справ Узбекистану.

КИЇВ, 30 листопада /ІА «Дуне»/. Голова правління Балтійсько-Чорноморського економічного форуму Володимир Макуха прокоментував для ІА «Дуне» підсумки чергового саміту Організації економічного співробітництва (ОЕС) та участі у ньому Президента Узбекистану Шавката Мірзійоєва:

Хоча ОЕС вважається регіональною міждержавною економічною організацією, до складу якої входять 10 країн, її авторитет та вплив поширюються далеко за межі кордонів цих держав. Одним із свідчень є вереснева цього року резолюція Генеральної Асамблеї ООН про співпрацю з ОЕС.

За перебігом 15-го саміту ОЕС, що відбувся в Ашхабаді, уважно спостерігали й ми. Проблемні питання, що піднімаються під час цього засідання президентами країн-учасниць та пропозиції щодо спільних планів дій, були своєрідними маркерами для міжнародної команди Балтійсько-Чорноморського економічного форуму. Маркерами, які дозволяють своєчасно вносити необхідні коригування для підвищення ефективності реалізації міжнародних проектів, що виконують роль сполучних мостів між Європою та Азією, від берегів Балтійського моря до країн Центральної та Південної Азії.

У даному контексті дуже важливо було дізнатися базові, фундаментальні сегменти, пропоновані плани та основні напрямки спільних дій країн-учасників ОЕС, на яких у своєму виступі наголосить Президент Шавкат Мірзйоєв.

Узбекистан вперше за роки існування ОЕС прийняв головування в цій організації на 2022 рік. Головування Узбекистану в ОЕС випало на дуже складний період, насамперед для країн Центральної та Південної Азії. Пандемія COVID-19 і вкрай складна обстановка в Афганістані, що стоїть на порозі гуманітарної катастрофи, вимагають не лише об'єктивної оцінки ситуації, чіткого визначення базових пріоритетів при реалізації спільних планів дій, але також потребують волі та рішучості під час їх реалізації.

Саме такий чіткий план дій, продемонструвавши вкотре приклад стратегічного мислення, презентував у своєму виступі Президент Узбекистану. При цьому його виступ на саміті ОЕС в Ашхабаді слід розглядати як послідовну конкретизуючу ланку у чітко вивіреному ланцюзі багатосторонніх планів спільних дій, з якими глава держави ознайомив усіх ще у липні цього року на Ташкентській конференції високого рівня «Центральна та Південна Азія: регіональна взаємопов'язаність. Виклики та можливості».

У своєму програмному виступі на саміті ОЕС він не лише чітко озвучив чергові орієнтири та очікувані результати, не лише конкретно сформулював пропоновані для цього плани спільних дій, а й показав важливість у послідовності та системності цих дій, важливості взаємозв'язку планових рішень для забезпечення стабільності в регіоні та його сталого розвитку.

Зокрема, пропозицію про зняття торгових бар'єрів між країнами-учасницями ОЕС, цифровізацію митних процедур, поглиблення виробничої кооперації необхідно розглядати не лише як вагомий стимул та додаткові механізми розвитку всередині ОЕС, а й як додатковий стимул для реалізації нових спільних проектів, зокрема з партнерами із Європи.

Виклики, пов'язані з недопущенням гуманітарної катастрофи в Афганістані та забезпеченням продовольчої безпеки в регіоні, вимагають зміцнення мостів ефективної співпраці та взаємодії, зокрема, від берегів Балтики до країн Центральної та Південної Азії.

По створенню цих мостів також отримано чіткі рецепти як у запропонованих планах, так і у послідовних діях Президента та уряду Узбекистану. Минулого місяця ми говорили про важливий крок – приєднання Узбекистану до міжурядової угоди про «сухі порти». Тепер, роблячи черговий впевнений крок уперед, у своєму виступі в Ашхабаді Президент Узбекистану акцентує увагу на необхідності не лише ефективного використання наявних транспортних коридорів у регіоні, а й необхідності створення нових, на необхідності розширення транзитного потенціалу країн-учасників ОЕС. Якщо до цього додати вкрай актуальну пропозицію Президента Узбекистану про важливість створення міжрегіональних транзитних вузлів, оптимізації транспортних і транзитних тарифів, надання додаткових знижок та спрощення умов для міжнародних вантажних перевезень, то очікується тенденція збільшення вантажообігу через територію Узбекистану. та Казахстану (Курик та Актау). Реалізація даних своєчасних пропозицій має стимулювати додаткову активізацію переміщення вантажів через територію Азербайджану, Грузії та Туреччини з використанням міжнародного залізничного проекту Баку-Тбілісі-Карс (БТК).