ПОРТ КЛАЙПЕДИ – НАДІЙНІ МОРСЬКІ ВОРОТА ПАРТНЕРСЬКОГО ТРАНСПОРТНОГО КОРИДОРУ ВІД БАЛТИКИ ДО КАСПІЙСЬКОГО МОРЯ

03.06.2020

Литва пишається тим, що вона – морська країна, яка має морську адміністрацію, територіальні води, спеціальну економічну зону та розвинену портову інфраструктуру. Наша історія, сьогодення та майбутнє тісно пов'язані з морським портом, єдиним в нашій країні. Оскільки Клайпеда – це  порт, який має стратегічне значення для країни, він може похвалитися амбітними проектами з швидким розвитком та розширенням. Клайпедський державний морський порт відіграє важливу роль у транспортній системі країни. Клайпеда є найважливішим і найбільшим транспортним вузлом Литви, перехрестям морських і сухопутних шляхів. Клайпедський порт –символ Литви та її виходу до Балтійського моря. Він відкриває шляхи для міжнародної співпраці та економічного процвітання. У Клайпедському порту обслуговується велика кількість судноплавних ліній до портів Західної Європи, Південно-Східної Азії та Америки. Клайпедський порт – це багатоцільовий універсальний, глибоководний порт, що забезпечує високоякісні послуги. У порту працюють 14 великих стивідорних компаній, функціонують судноремонтні та суднобудівні верфи, а також надаються всі види морського бізнесу та послуги з перевезення вантажів.

  • Вантажопропускна здатність на рік – 70 млн. т.
  • Добрива – 18,5 млн. т.
  • Нафтопродукти – 12,0 млн. т.
  • Контейнери – 1,5 млн. TEU
  • 33 спеціалізовані термінали
  • Порт може вміщувати великотоннажні судна:
  • Суховантажні судна – 100,000 DWT
  • Танкери – 170,000 DWT
  • Контейнеровози  – 19,500 TEU .          
  • Глибина вхідного каналу – 15,5 м.
  • Максимальна осадка – 13,8 м.

Відзначаючи важливість VII Балтійсько-Чорноморського економічного форуму, який в цьому році приймає м. Херсон (Україна), Директор з маркетингу та адміністративних питань Клайпедського державного морського порту Артурас Друнгілас зокрема сказав: 

"Порт більш не є лише вузлом для обробки вантажів та перевезень водним транспортом. З економічної точки зору, порт також вважається центром логістики, складування, будівництва та переробної промисловості. З соціальної точки зору, він – джерело працевлаштування, каталізатор розвитку туризму. З культурної точки зору, порт – це меценат, місце морських подій та джерело натхнення.

Сьогодні ми можемо пишатися обсягами вантажу та пасажиропотоком, для яких характерним став стабільний щорічний зріст. Відмінні результати – явище не лише сьогодення. В майбутньому на нас чекає далекоглядна концепція щодо розширення портів.

Будучи воротами до світу, ми прагнемо не лише втримувати лідерство в регіоні Балтійського моря, але й зберігати наші діючі партнерські відносини. З українськими партнерами ми маємо чимало поточних проектів, і це чітко вказує на те, що нинішня співпраця є плідною. Більше того, на наш погляд, цей ринок має набагато більше потенційних та бізнес-можливостей. Наша зустріч на майданчиках Балтійсько-Чорноморського економічного форуму дуже важлива й актуальна в умовах, що склалися. Нам необхідно  обговорити можливості активізації співробітництва на Балтиці з партнерами з польської Гдині та транспортно-логістичними компаніями, а також скорегувати плани з партнерами проекту із створення коридору  ефективного співробітництва від Балтики до Каспійських берегів Туркменістану та Казахстану", – відмітив  Артурас Друнгілас.