Актуальність створення країнами Європи та Азії поясу економічної безпеки

28.09.2020

 Під час проведення VII Балтійсько-Чорноморського економічного форуму, який 25 вересня приймала Україна (м. Херсон), було обговорено нові виклики, з якими зіштовхнулась світова економіка в період пандемії та карантинних обмежень. В дискусії прийняли участь Депутат Європейського Парламенту, співголова Євронест, Прем’єр-Міністр Литви 1999-2000, 2008-2012 років Андрюс Кубілюс, Міністр економіки Польщі 2001-2003, 2005 р., Депутат Сейму Польщі 1985-2007 р., Президент Польсько-Української господарчої палати Яцек Пєхота, представник Міністерства економіки та комунікацій Естонії Алар Терас, посол з особливих доручень МЗС Литви Гвідас Керушаускас, радник Посольства Казахстану в Україні Арнур Танбай, представник Агенції розвитку Померанії (Польща) Даріуш Кіянка, голова правління Торгово-Промислової палати Трабзона Суат Хаджисаліхоглу.

Під час дискусії та обміну досвідом, відпрацьовувались рекомендації щодо спільних дій, спрямованих на подолання негативних наслідків для економік країн Європи та Азії, пов’язаних з наслідками пандемії COVID-19 та введення карантинних обмежень.

Як зазначив, під час свого виступу, Андрюс Кубілюс:

«Пандемія нас закриває і саме такі заходи, як цей форум, який зібрав представників із різних країн Європи та Азії, мають дуже важливу роль. Саме в кооперації один із самих важливих механізмів подолання наслідків пандемії. Свого часу я був одним з авторів так, так званого, «плану Маршала для України». Як залучити в Україну інвестиції? Як допомогти Україні використати свій потенціал? Але тут виникало питання спроможності України абсорбувати кошти, які виділяє ЄС, наявність проектів для реалізації. Щодо перспектив програми ЕС «Східного партнерства» (учасником якого є і Україна) то по відношенню до нього в стінах Європейського Парламенту є різні думки. Зараз розробляється план на 7 років, в межах якого передбачено створення фонду відродження економік. З’являються кошти ЄС,  але поки не відомо скільки буде виділено для програми «східне партнерство». Є програма перспектив членства в ЄС для країн Західних Балкан. Але, чому Україна не отримує перспектив членства в ЄС? Більше уваги треба приділяти до країн, якими підписано угоду про Асоціацію з ЄС, в тому числі до Туреччини».

Зі свого боку, екс-Міністр економіки Польщі, Президент Польсько-Української господарської палати Яцек Пєхота у своєму виступі, зокрема, сказав:

«Польська економіка досить непогано справляється з наслідками пандемії. Очікується найменше падіння ВВП, за підсумками 2020 року, серед всіх країн ЄС. Це є результатом всебічної підтримки бізнесу, запровадження прогресивної системи пільг та субсидій для бізнесу, де основною метою визначено збереження робочих місць. Якщо говорити про торгівельні відношення між Польщею та Україною, то об’єм товарообігу між нашими країнами впав всього на 6%, при цьому об’єми експорту українських товарів та послуг в Польщу знизився на 15%, по відношенню до аналогічного періоду минулого року».

Посол з особливих доручень Міністерства закордонних справ Литві Гвідас Керушаускас, в свою чергу, акцентував увагу на оцінці подій в Білорусі, негативному сприйнятті заяв Олександра Лукашенко щодо намірів відмовитись від переміщення вантажів через морський порт Клайпеди та намірів закрити кордони з Литвою та Польщею. Зокрема, пан Гвідас зазначив:

«Близько 30% вантажів морського порту Клайпеда пов’язані з Білоруссю, через територію Білорусі проходить маршрут контейнеровозу «Вікінг», який з’єднує Україну з портом м.Клайпеда. На теперішній час переміщення вантажів через кордон Білорусі зберігається, але збільшується термін його проходження через кордон».

Окрему увагу, під час дискусії, було приділено досвіду Казахстану. Виконуючи, спільно з Туркменістаном, роль воріт в Азію, актуальною була інформація та досвід, яким поділився радник Посольства Казахстану в Україні Арнур Танбай. Зокрема він повідомив учасників форуму про те, що:

«Казахстан, виходячи з розуміння, що за інвестора треба боротись, удосконалив своє законодавство, зробивши акцент на комфортності ведення бізнесу та гарантії безпеки вкладення інвестицій. В Казахстані створено Раду інвесторів при голові Держави, Раду з покращення інвестиційного клімату, яку очолює Прем’єр-Міністр Казахстана та яка супроводжує інвестиційні проекти. Національна компанія Казахінвест надає близько 360 послуг за принципом єдиного вікна. В Казахстані діють 13 спеціальних економічних зон та 22 індустріальні зони».

Досвідом надання послуг дистанційно, електронного формату взаємодії при організації міжнародної торгівлі та переміщення вантажів через кордон, поділився представник Міністерства економіки та комунікацій Естонії Алар Терас.

Щодо важливої ролі Туркменістану та всебічної підтримки розвитку співпраці з Україною, стратегічного бачення активізації співробітництва в транспортно-логістичній галузі, де вагомою ланкою є сучасний міжнародний морський порт Туркменбаши, важливості Українсько-Туркменістанського співробітництва в питаннях енергоресурсів предметно розповів учасникам форуму повірений у справах України в Туркменістані Посольства України в Туркменістані Зиновій Гошовський.