Ініційовано створення транспортного коридору Клайпеда - Херсон - Трабзон

Предметним та конструктивним стало, організоване 17 січня 2018 року на території Посольства Турецької Республіки в Україні, обговорення внесеного на розгляд Міністерства інфраструктури України ще 8 листопада 2017 проекту державно-приватного партнерства з «Модернізації об'єктів портової інфраструктури Херсонського і Скадовського морських торговельних портів і підвищення ефективності їх використання».

Ініціатива довжиною в чотири роки

З огляду на важливість Херсонського морського торгового порту для міста, беручи до уваги наявний досвід ефективного реформування Клайпедського державного морського порту, ще восени 2014 мером Херсона Володимиром Миколаєнко було направлено звернення на ім'я Посла Литовської Республіки в Україні з проханням надання допомоги литовськими фахівцями в підготовці проекту реконструкції і розвитку Херсонського МТП. Даний крок херсонської міської влади був логічним і своєчасним. Враховуючи явно не кращі часи для морських портів України, пов'язані з явною тенденцією падіння обсягів оброблюваних транзитних вантажів (за період з 2012 по 2016 року обсяг транзитних вантажів, що обробляються в морських портах України, скоротився в три рази - з 33,3 млн. тон до 10,3 млн. тон в рік), прогнозованому падінні вантажообігу по Херсонському МТП, при цьому маючи в якості орієнтира позитивний досвід Клайпедського морського порту (Литва) який демонструє динаміку зростання, по якому була ефективно реалізована модель державно-приватного партнерства, що дозволила вивести вантажообіг порту на рівень обробки вантажів, що перевищує 40млн.тон на рік, херсонська влада повинна була оперативно діяти спираючись на позитивні орієнтири литовських партнерів, використати їх досвід.

Литовський досвід ефективного реформування і розвитку порту, адаптований до херсонських реалій, був представлений у вигляді, підготовленого фахівцями з Клайпеди, проекту реформування Херсонського морського торгового порту і презентований під час проведення «Балтійсько-Чорноморського економічного форуму» 2015 і 2016 років.

Ініційовано створення нового транспортного коридору

Обговорюючи поточні перспективи участі Херсонського МТП в проектах «нового шовкового шляху» було об'єктивно зазначено, що в інтермодальних маршрутах, ініційованих Китаєм, участь Херсонського порту в узгоджених нових маршрутах з Китаю (Чженчжоу) через Україну в Словаччину, Польщу та Угорщину не є видимим. Херсонський порт з його наявною інфраструктурою та фактичними глибинами явно поступається портам Одеської області міста Чорноморськ і порту «Південний». Саме порт Чорноморська розглядається в якості базового для перевалки транзитних вантажів з Китаю.
Однак, в процесі презентації внесеного ГК «Содружество» проекту, ті хто  взяли участь в його обговоренні на території Посольства Туреччини, відзначили чітко прописану логіку його реалізації, що відкриває перспективи розвитку нових транспортних коридорів, які, в тому числі, можуть стати відгалуженнями «центрального транспортного коридору» «нового шовкового шляху».

Зокрема, позитивно оцінив перспективи обговорюваного проекту радник Посольства Республіки Білорусь в Україні Юрій Колесов. Відзначивши зацікавленість і готовність Республіки Білорусь взяти участь в його реалізації, Юрій Володимирович зазначив, що крім залізничного транспортного маршруту з Клайпеди (Литва) через територію Білорусі в Україну до морського порту Херсона, використовуючи потенціал контейнеровоза «Вікінг», слід звернути увагу на активно обговорюваний водний маршрут Е40 через територію Білорусі до Чорного Моря. Активна робота в даному напрямку глав Гомельської та Херсонської областей також зайвий раз свідчать на користь представленої моделі розвитку Херсонського МТП.

На підтримку розвитку нового транспортного коридору висловилися і представники турецької сторони. Презентуючи потенціал морського порту міста Трабзон, було акцентовано на тому, що саме цей турецький порт може і повинен стати одним з базових при реалізації цієї ініціативи. З введенням в експлуатацію в кінці 2017 року залізничного проекту БТК (Баку - Тбілісі - Карс) і плани будівництва залізниці до порту Трабзон, ефективність даного транспортного маршруту різко зростає. При цьому, практичне його відпрацювання можна буде почати в стислі терміни, з початком реалізації запропонованої моделі державно-приватного партнерства по Херсонському МТП. Учасник Азербайджансько-Грузино-Турецького залізничного проекту БТК - турецьке місто Карс знаходиться на відстані трохи більше 400 км. від міста Трабзон, маючи з ним гарне транспортне сполучення по автомагістралі Е70. Готовність надання допомоги в реалізації даного проекту, який сприятиме реалізації, затверджених президентами Туреччини Реджепом Ердоганом і України Петром Порошенко, планів економічного співробітництва між Туреччиною і Україною з доведенням найближчим часом товарообігу між нашими країнами до 10 млрд.долларов США в рік, забезпечить розвиток морських портів Херсона і Трабзона зі збільшенням обсягів оброблюваних ними вантажів зазначив Посол Турецької Республіки в Україні Йонет Джан Тезель.

Сам захід, проведений на території Посольства Турецької Республіки в Україні, може стати історичним не лише для України і Туреччини, а й для країн басейнів Балтійського і Чорного морів. Саме під час цього заходу, учасниками обговорення проекту, була висунута ідея, в рамках його реалізації, ініціювати створення транспортного коридору Клайпеда - Білорусь - Херсон - Трабзон - Грузія - Баку з виходом до «центральному транспортному коридору» «нового шовкового шляху».