Міжнародна співпраця зміцнить Херсонщину
Про шляхи напрацювання проектів сталого розвитку та позитивного інвестиційного клімату на Херсонщині йшлося під час прес-конференції, присвяченої початку підготовки до проведення в Херсоні VII Балтійсько-Чорноморського економічного форуму. Він проходитиме через рік – 26 червня 2020‑го.
Форум започатковано для налагодження, розвитку, зміцнення ділових відносин між організаціями, установами та підприємствами країн, в першу чергу, розташованих в басейнах Балтійського та Чорного морів. І проводиться в українському Херсоні та литовській Клайпеді, сприяючи налагодженню, зміцненню та розвитку економічних та партнерських відносин між учасниками, координації їх дій, розвитку міжнародних економічних, гуманітарних, наукових зв’язків країн, розробці та промоції сучасних методик у організації економічної діяльності, реалізації проектів. Зі слів заступника голови правління Балтійсько-Чорноморського економічного форуму Володимира Макухи, над його підготовкою працює злагоджена команда фахівців, оскільки доводиться узгоджувати низку стратегічних проектів. Причому, всі заходи в рамках форуму є абсолютно аполітичними, запевнив він, тому його запланували в міжвиборчий період, коли всі пристрасті перегонів вщухнуть. Зі слів організаторів, форум складатиметься із п’яти різногалузевих секцій, але вже сьогодні представники громадськості пропонують включити до порядку денного ще й стратегічну для Херсонщини туристичну сферу. Вона гармонійно доповнить інші напрямки – аграрний, освітній, енергетичний, житлово-комунальний.
Як зауважив завідувач відділу досліджень Таврійського регіону та Криму в м. Херсоні Національного інституту стратегічних досліджень Олександр Максименко, форум за роки своєї діяльності перейшов з площини регіональних інтересів у загальнодержавну. Адже, на жаль, глобальні проблеми транспортно-логістичної сфери, міжнародних освітніх обмінів, торгово-економічних взаємин з ЄС сьогодні ініціюються та розв’язуються здебільшого зацікавленим бізнесом. А не на державному рівні, як стратегічні. З таким «поступом» та швидкістю руху входження до євроспільноти є виключно декларативним та затягнеться на десятки років. А тим часом втрачають інтереси держави. Гріх не скористатися своїм вигідним географічним розташуванням, щоб не наростити потенціал. А для цього напрацювання з міжнародного партнерства мають здійснюватися на найвищому рівні — сьогодні і зараз. Це стосується і вищої освіти з можливістю здобувати дипломи міжнародного зразка.
Член оргкомітету по підготовці та проведенню форуму Інна Трибух розповіла про міжнародні зв’язки в галузі ЖКГ – спільні проекти з Литвою. З її слів, Херсонщина стала пілотним регіоном у реалізації спільних проектів з обслуговування та утримування багатоквартирних будинків,термосанації, сортування ТПВ.
Член правління Балтійсько-Чорноморського економічного форуму Сергій Орєхов зупинився на шляхах налагодження співробітництва з Польщею, Грузією, Казахстаном у галузі вищої освіти. Скажімо, нещодавно в стінах Херсонської державної морської академії відбулося підписання меморандумів про співпрацю, сторонами яких виступили Балтійсько-Чорноморський економічний форум, Херсонська державна морська академія, науковий парк академії «Інновації морської індустрії» і Національний інститут стратегічних досліджень. Таким чином були юридично оформлені партнерства сторін, спрямовані на створення в регіоні «Форсайт платформи» і ефективної реалізації ініційованих на майданчиках Балтійсько-Чорноморського економічного форуму проектів розвитку міжнародного коридору ефективної співпраці і створення єдиного міжнародного логістичного центру «Global Multimodal Logistics».
Незадовго до цього в м. Актау (Казахстан) пройшла перша конференція «Caspian ports and shipping 2019». Одним з доповідачів був запрошений заступник голови правління Балтійсько-Чорноморського економічного форуму Володимир Макуха. Казахстан є одним із локомотивів створення і розвитку міжнародного транспортного коридору, що зв’язує Європу з центральним коридором шовкового шляху. Ці проекти об’єднали крім Херсона партнерів з литовської Клайпеди, польської Гдині, грузинського Батумі та викликали велику зацікавленість та підтримку.
Володимир Макуха висловив сподівання на участь у майбутньому форумі як заході з лобіювання державних інтересів вищих посадових осіб держави, адже до цього вони обходили його увагою. На відміну від поважного представництва іноземних держав, які серйозно зацікавлені у ділових економічних взаєминах з Україною. На жаль, на сьогодні проекти, які будуть представлені на форумі, зі слів Олександра Максименка, розробляються виключно регіональною бізнес-елітою. Це дійсно інвестиційні інтереси, котрі дозволять залишити кошти в області, а не «вимивати» їх у столицю чи інші великі міста. Сьогодні такі фінансові вливання в економіку області важливі ще й через сусідство з анексованим Кримом, щоб посилити економічний потенціал та привабливість Херсонщини. Свої інтереси в співробітництві в рамках форуму готові відстоювати й інші регіони. Отже захід вкотре здатен стати майданчиком для просування ідей розвитку та створення робочих місць. Відтак свої пропозиції висловили та запропонували допомогу присутні представники бізнесу Херсонщини. Причому географію міжнародного співробітництва пропонують значно розширити.
Олена НЕЧИПУРЕНКО
«Новий день»